06.07.2022

Рахунок з буфету “И. ЛИСЪ и П. МАРИНЕНКО”.

Знахідки Англійського клубу.

 

Під час обстеження будівлі пам’ятки архітектури національного значення “Будинок клубу”, вул. Воскресенська, 3, м. Дніпро, було виявлено Счетъ “Буфетъ И. ЛИСЪ и П. МАРИНЕНКО”. Не датований.

Про сам буфет інформації не знайдено, але швидше за все він, на правах оренди, працював у клубі.

Рахунок надрукований у Катеринославі (нині – м. Дніпро) типографія «Трудъ».

Типографія «Труд» належала братам Лівшиц і розташовувалась у 1904 – 1909 роках в будинку Станіславських, що був зруйнований у роки Другої світової війни (сучасна адреса – вул. Воскресенська, 15).

Серед замовлення вдалось розпізнати першу позицію, а саме «Бенедектин», ціна 2 руб. 50 коп.

Бенедиктин (фр. Bénédictine) — міцний французький лікер на основі спирту з цукрового буряка, трав і меду. Міцність 40 % алкоголю. Наприкінці XIX — початку XX століття на сторінках «Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона» цей напій був описаний таким чином: «Прагнення висміяти любов монастирської братії до тонких страв і хорошого вина виражається у французів не тільки в масі народних пісень, але і в назвах найуживаніших лікерів, як, напр., шартрез і бенедиктин. Останній готується в абатстві Фека (Fecamp) в Нижній Нормандії, де колись бенедиктинці мали свій монастир, тепер уже давно закритий; незважаючи, однак, на це, в рекламах про Б. досі говориться, що „жодна пляшка не повинна йти в продаж без печатки настоятеля“. — Лікер Б. готується настоюванням коньяку на особливих травах, зібраних на березі моря. Коньяк виробляють в цьому самому місці, на величезному заводі в готичному стилі, при якому є цікавий музей місцевих древностей.» Три види Бенедиктину (ординарний, витриманий і В & В) виробляються і сьогодні, вони користуються заслуженою популярністю .

Другу позицію рахунку не вдалось поки розшифрувати, відома тільки ціна – 1,60 руб., при чому вона виправлена з 1,20 руб. Так само виправлена ціна у загальній сумі рахунку – 4,10 руб.

 

За матеріалами “Дніпровської міської енциклопедії” та “Вікіпедії”.