Єшива

Наразі відсутні точні дані про відкриття єшиви у Катеринославі.

Єшива – традиційний релігійний навчальний заклад вищого рангу, в програму якого входить вивчення Талмуду.

Найраніше згадування датується 1907 – 1908 роком, як про «громадський будинок, де розміщується так звана єшива». Першопочатково будівля єшиви розміщувалася у будинку общини Хоральної синагоги по вул. Йорданська (нині – вул. Коцюбинського), 10. На той час на ділянці розташовувались дві одноповерхові будівлі і в якому саме знаходилась єшива наразі невідомо.

19 квітня 1911 року уповноважені общини Хоральної синагоги купують домоволодіння Любимських на розі Пушкінського проспекту та Єлизаветградської вулиці (нині – вул. Юрія Савченка). В цьому з році на новій ділянці було зведено нову кам’яну будівлю на два поверхи з високим цоколем.

У цокольному поверсі розташовувалися: кухня, їдальня для учнів та підсобні приміщення. Перший поверх займала молитовна зала синагоги Бейт Абрам-Янкель (Ойгель Авраам) та учбові кімнати. На другому поверсі розміщувалися учбові кімнати та викладацька. Фасад по вулиці мав доволі виразне цегляне оздоблення з елементами готичного стилю. Бічні фасади спеціального опорядження не мали.

Ініціаторами створення нового комплексу єшиви були духовний рабин – Пінхас Гельман та шойхет Е. Альперин. Основний внесок у фінансування будівництва зробив місцевий підприємець – Моше Ідельсон (Моісей (Моше) Юдельсон), який помер на початку 1911 р. і був другом духовного рабина Пінхаса Гельмана.

Крім будівництва, була проведено й освітню реформу в єшиві.

У березні 1915 р. поруч (нині – просп. Пушкіна, 47) зведений триповерховий прибутковий будинок, прибуток від оренди квартир у якому спрямовувався у фонд єшиви.

Під час реорганізації управління общиною 1917 – 1918 рр. єшиву передано у відання міської общинної ради.

З 1919 року її виводять з підпорядкування ради та реорганізують в самостійний релігійний заклад. Прибутковий будинок, що належав общині – націоналізують.

Зачинена радянською владою у 1921 – 1922 рр. під час ліквідації приватних учбових закладів.

У 1930-і роки будівля перебудована під розміщення в ній Індустріального технікуму, а у другій половині ХХ ст. її передано Обласній універсальній бібліотеці.