Синагога «Хавацелет га-Шарон» («Лілія Шарона»)

У 1873 р. у власність єврейської громади за міськими реєстрами переведено ділянку, яка належала Мойсею Браславському у 3-й поліцейській частині на Жандармській балці. Первісна будівля молитовного будинку на колишній ділянці Браславського була, ймовірніше, перероблена з розташованого тут житлового будинку. У 1870 – 1890-х рр. згадується і як молитовна школа, і як молитовний будинок без певної системи у назві. До 1890-х років зазначається по місцезнаходженню «у 3-й частині» або «на Жандармській балці». З 1890-х років використовуються різні варіанти перекрученої на російську мову назви «Хавацелет га-Шарон».

1 жовтня 1896 р. загальними зборами членів громади прийнято рішення про оформлення своїх прав на земельну ділянку під молитовним будинком.

У першій половині 1898 р. громадою подано на затвердження до міської влади проєкт побудови мурованої будівлі молитовного будинку, якій був підтриманий 29 липня 1989 р. Оздоблювальні роботи по будівлі були виконані вже навесні 1900 року.

Нова будівля молитовного будинку вирішена чотирьохфасадною у два поверхи. Архітектор невідомий. На 1900 р. на ділянці не було інших будов. Фасади, крім головного, мали раціональне вирішення в цеглі, без штукатурки. Головний фасад вирішено з використанням ліпного декору та еклектичним рішенням з використанням готичних і ренесансних деталей декорування.

В подальшому громада побудувала на ділянці одноповерховий житловий будинок, та, ймовірніше, приймала участь в будівництві крупної підпірної стінки по задній межі ділянки.

Громада мала звичайний склад духовного правління, що складався з старости, скарбника та вченого.

У 1919 р. майно громади було націоналізовано зі збереженням на ній, на правах оренди, тільки молитовного будинку. У 1933 р. синагогу закрито, а будівлю перебудовано під житловий будинок з двома комунальними квартирами. В ході перебудови використовувались існуючі конструкції молитовної зали.

У 1960 – 1970-х рр., при ремонті даху, знищено завершення будівлі. В середині 2000-х років головний фасад було відреставровано, а будівлю надбудовано мансардним поверхом.

Наразі будівля використовується єврейською громадою.