Різночасовий археологічний культурний шар № 10048-Дп

Місцезнаходження

Самарський район, сел. Шевченко, вул. Новгородська

Дата утворення об’єкта культурної спадщини

ІІ тис. до н.е. - XVIII ст.

Категорія

щойно виявлений об'єкт культурної спадщини

Номер і дата рішення про взяття на облік

Розпорядження Голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 29.11.2021 № Р-947/0/3-21

Археологічне дослідження пам’ятки розпочалося у 2001 р. У цей рік співробітники Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара (далі – ДНУ) археологи З.П. Маріна та В.А. Ромашко розпочали перші розвідки і розкопки на території посаду Новобогородицької фортеці. Їх дослідження, що тривали до 2003 рр. дозволили виявити не тільки потужний культурний шар кінця XVII–XVIII ст., але й відкрити та дослідити у 2002 р. житло-землянку кінця XVII ст., котре було інтерпретоване дослідниками як житло будівничих Новобогородицької (Богородицької) фортеці.

З 2005 р. науково-дослідною лабораторією археології Придніпров’я ДНУ під керівництвом І.Ф. Ковальової та В.М. Шалобудова були розпочаті регулярні розвідки і розкопки як на території фортеці, так і на місці її посаду.

В результаті проведених робіт було виявлено культурний шар поселення черняхівської культури та ХVІІ–ХVІІІ ст. У 2006 р. в південній частині мису на якому розташована пам’ятка були виявлені матеріали черняхівської культури (поселення Богородичне-1) та ХVІІ–ХVІІІ ст. Окрім того, були локалізовані залишки напівземлянкової споруди, що була інтерпретована авторами розкопок, як залишки шинка ХVІІ ст.

У 2007 р. було встановлено наявність та стан збереженості культурного шару поселення черняхівського часу Богородичне-1. Було продовжено дослідження шинку, що дозволило уточнити хронологічні межі існування цього об’єкта. Характер нумізматичних знахідок вказує на час функціонування шинку в першій половині – середині ХVІІ ст. Час припинення існування шинка встановлюється в межах 1690-х рр. за знахідками дротяних срібних копійок царів Івана та Петра, у шарі що перекривав шинок. Також було досліджено житлово-господарський комплекс, що отримав умовну назву «Садиба полковника» та досліджено залишки двох жител, що були інтерпретовані авторами розкопок, як житла офіцерів гарнізону фортеці початку – першої половини ХVІІІ ст. Також, у південно-східній частині периметру фортеці були проведені роботи з пошуку церкви Покрови Пресвятої Богородиці. В результаті був виявлений некрополь ХVІІ–ХVІІІ століття.

У 2008 р. відбувались роботи у середині периметру фортеці, в результаті чого було виявлено житлово-господарстка забудова ХVІІІ століття. Крім того було проведено шурфування території на південь, захід та північ від залишків валів фортеці (всього закладено 41 шурф), в результаті чого було встановлено наявність культурного шару ХVІІ–ХVІІІ ст. в охоронній зоні пам’ятки.

У 2009 р. на північ від фортеці було досліджено житло-землянка ХVІІІ ст. та кладовище ХVІІ ст., на якому, за думкою авторів розкопок, було поховано т. зв. «лопатників» – селян, котрих нагнали для будівництва фортеці.

У 2010-х р. було продовжено дослідження житлово-господарських комплексів ХVІІ – ХVІІІ століть.

Таким чином, було відкрито різночасовий археологічний шар, що складається з нашарувань доби бронзи ІІ тис. до н. е., черняхівської культури, пізнього середньовіччя та території посаду Новобогородицької фортеці – Старосамарського ретраншементу ХVІІ–ХVІІІ ст.

Ділянка даного різночасового культурного шару розташована на мисі правого корінного берега р. Самара, на мисі при впадінні в неї правої притоки р. Кринка (Кримка). На поверхні є зарості дерев та чагарнику; орієнтовні розміри – 1000х700 м (700000 кв. м). В межах території різночасового культурного шару знаходяться залишки фортифікаційних споруд пам’ятки історії національного значення «Новобогородицька фортеця» (охоронний № 040004-Н).