Поштово-телеграфна контора

Існуючий охоронний номер

38/1, 38/2, 38/3

Місцезнаходження

просп. Дмитра Яворницького, буд. 62, Шевченківський район, м. Дніпро

Дата утворення об’єкта культурної спадщини

1905 р., поч. ХХ ст.

Категорія

пам'ятка архітектури місцевого значення

Номер і дата рішення про взяття на облік

Розпорядження Голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 12.04.1996 №158-р

Пам’ятка – цегляна, умовно складається з 3-х корпусів різної поверховості – від 1 до 3-х, з високим цокольним поверхом, невеликим підвалом та горищем, розташована на території з щільною забудовою, головним фасадом виходить на просп. Д. Яворницького.

В 1903 р. було затверджено проєкт та кошторис будівництва нового і ремонту старого будинку Катеринославської поштово-телеграфної контори (арх. В. В. Бочаров). Двоповерховий корпус було прибудовано до старого корпусу, головний фасад вирішено в стилі «еклектики» з елементами «модерну», дворові фасади – утилітарні. Вестибюлі, операційна зала і окремі загальні приміщення було оформлено в стилі «модерн» (арх. О. І. Миклашевський). Куратором будівництва було назначено арх. С.-А. Ю. Харманського, в будівельній комісії працювали архітектори Л. А. Бродницький та Г. І. Панафутін, головний механік Соколович.

Будівництво тривало з червня 1904 р. по 25 грудня 1905 р. (підрядник І. М. Майданський). В новій будівлі розмістились: центральна зала поштових операцій, приміщення для прийому телеграм і телеграфної експедиції, кабінет поштмейстера і його канцелярія, кімнати експедиції, помічника завідуючого, телеграф (2 поверх), квартири для службовців (цокольний поверх). Пам’ятка була оснащена електричним освітленням, водяним опаленням, водопроводом та каналізацією. Стару будівлю поштової контори було перебудовано під квартири начальника контори і його помічника.

В сер. 1910-і рр. над дворовим корпусом Пам’ятки (поштова експедиція) було надбудовано третій поверх. Крім того у дворі замість старих дерев’яних споруд було зведено цегляні: 2-х поверховий корпус (телефона станція), склади та стайні. В’їзд у двір було влаштовано вздовж правого бічного фасаду Пам’ятки.

В грудні 1917 р. Пам’ятка постраждала від бойових дій між силами УНР і загонами більшовиків: було вибито шибки, пошкоджено вікна та двері, виведено з ладу устаткування, розбито меблі, збито двоголового орла.

Під час звільнення міста в вересні 1943 р. будівля Головпоштамту зазнала незначних пошкоджень, вже в 1944 р. було проведено першочергові ремонтні роботи та відновлено інженерні мережі. Протягом наступних років проводились ремонтні роботи з заміни комунікацій, устаткування, покрівлі, фарбування головного фасаду і інше.

В 2002 – 2003 рр. було проведено реконструкцію та реставрацію всього комплексу Поштамту. Основі проєктні та будівельні роботи виконано НВО «Созидатель», проєкт реставрації – архітектори Л. Г. Попов та В. В. Житніков. Під час реконструкції було демонтовано гвинтові сходи, керамічну плитку, вікна та двері, збудовано новий дах та шатро, замінено огородження сходів, прокладено нові інженерні системи, прибудовано два гаражі та котельню, знесено склади та колишні конюшні. В верхній частині башти було закріплено ліпний картуш з гербом Укрпошти на місці двоголового орла.

В 2003 р. до правого бічного фасаду Пам’ятки (в межах колишнього поштового проїзду) було прибудовано торговий комплекс з офісами. Через це на правому бічному фасаді було закладено всі вікна в цокольному і частково на першому поверхах.