Поселення «Ігрень-4а» № 10045-Дп

Місцезнаходження

м. Дніпро, Самарський район, ж/м «Придніпровськ», вул. Гаванська, 9, західна частина Ігренського півострова, на березі р. Дніпро

Дата утворення об’єкта культурної спадщини

ІІІ - І тис. до н.е.

Категорія

щойно виявлений об’єкт культурної спадщини

Номер і дата рішення про взяття на облік

Наказ управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації від 30.07.2019 № 69

Поселення розташовано на краю надзаплавної тераси лівого берега р. Дніпро у східній частині Ігренського півострова – території широко відомій у науковій літературі своїми багаточисельними пам’ятками археології.

У результаті розвідки 1931 р. на Ігренському півострові було виявлено 5 поселень з різночасовим археологічним матеріалом датованим від доби мезоліту до середньовіччя, які в документації Днірогесівської експедиції зазвичай визначалися як «стоянки».

У наступному 1932 р. на території півострова виявлено ще 13 археологічних пам’яток, до складу яких крім поселень входили і ґрунтові могильники. Роботи проводилися під керівництвом одного з двох старших археологів експедиції М.О. Міллера. Серед інших археологічних об’єктів ним було виявлено і поселення, яке отримало у документації експедиції назву «Ігрень-4а». У тому ж 1932 р. на території поселення Ігрень-4а археологом А. В. Добровольським було проведено розкопки загальною площею 128 кв. м. У результаті встановлено присутність на пам’ятці нашарувань раннього та пізнього періодів доби бронзи, а також відкрито ґрунтовий могильник того ж часу.

У 2017 р. в результаті археологічної розвідки, проведеної Дніпропетровським обласним центром з охорони історико-культурних цінностей (керівник робіт –Л. М. Голубчик) у західній частині Ігренського півострова, на ділянці берега р. Дніпро, що межує з територією бази відпочинку «Шинник», що розташована за адресою вул. Гаванська, 9, був виявлений культурний шар поселення доби бронзи, яке згідно схеми розташування пам’яток археології, виявлених під час роботи Дніпрогесівської експедиції на Ігренському півострові у 1931–1932 рр., відповідає місцю знаходження поселення № 4а Д

До запуску в експлуатацію греблі Дніпрогесу, що призвело до підвищення рівня р. Дніпро та затоплення його водами значних площ прибережної смуги, у тому числі й у районі Ігренського півострова, ділянка, на якій виявлено поселення, являла собою південний край великого мису берега р. Дніпро, розташованого на виході з протоки Старуха. Остання являла собою старицю гирла р. Самара між о. Старуха (зараз затоплений водами р. Дніпро) та частиною західного берега Ігренського півострова.

Поселення має наступні розміри: загальна довжина – 90 м, максимальна ширина у північній частині складає 25 м, по всій іншій частині – 15 м.