
Існуючий охоронний номер
-Місцезнаходження
парк ім. Володі Дубініна, просп. Науки, Соборний районДата утворення об’єкта культурної спадщини
1967 р., 1970 р., 1980 р.Категорія
знято з державного облікуНомер і дата рішення про взяття на облік
знято з державного облікуПам’ятка являє собою погруддя Володі Дубініна з рожевого граніту, встановлений на чотиригранному гранітному постаменті такого ж кольору, на якому викарбовано рельєфний напис «ВОЛОДЕ ДУБИНИНУ». Юнак зображений з непокритою головою, у сорочці та піонерському галстуку, обличчям трохи повернутий праворуч. Постамент погруддя встановлений на прямокутній у плані основі, вимощеній гранітними плитами різного кольору. Прилегла територія перепланована та являє собою будівельний майданчик у зв’язку з роботами по реконструкції парку.
Розташована у північній частині парку ім. Володі Дубініна, ближче до пішохідної зони просп. Науки, поза межами історичних ареалів міста.
Пам’ятка увічнює ім’я Володимира Никифоровича Дубініна (1927 – 1942) – радянського піонера, учасника Керченського партизанського руху в роки Другої світової війни. На початок німецько-радянської війни, Володі Дубініну було 14 років, встиг закінчити 6 класів. Восени 1941 року на Керченському півострові організовується радянський партизанський рух, осередком якого стали каменоломні села Старого Карантина (Камиш-Бурун) поблизу Керчі. Каменоломні займав партизанський загін ім. Й. В. Сталіна, під командуванням С. М. Лазарєва, до якого примкнув і В. Дубінін. Зі своїми друзями, А. Ковальовим та І. Гриценко, він багато разів ходив у розвідку, добуваючи цінну інформацію про дислокацію військових частин ворога, їх чисельності тощо. Після тимчасового вигнання нацистських окупантів з Керчі в результаті Керченсько-Феодосійської десантної операції (1941 – 1942), В. Дубінін почав допомагати саперам при розмінуванні підходів до каменоломень. 4 січня 1942 року від вибуху міни загинуло 4 сапера та Володя Дубінін, який допомагав їм. Був похований у братській могилі у центрі парку в Керчі. Посмертно нагороджений орденом Червоного Прапору. Відомість постаті Володі Дубініна на теренах СРСР принесла повість Л. Кассіля та М. Поляновського «Вулиця молодшого сина» (1949 р.).
Пам’ятник Володі Дубініну було відкрито у листопаді 1967 р., з нагоди 40-річчя з дня його народження.
Автори: скульптори – Чеканьов К. І., Щедрова В. І., архітектор – Румянцев Ю. В.
Першопочаткове гіпсове погруддя було замінене на гранітне у 1970 р. У 1980 р., у зв’язку з проведенням благоустрою парку ім. Володі Дубініна, пам’ятник був переміщений дещо ліворуч, постамент та погруддя було замінено: збільшено розміри, при цьому авторський проєкт та матеріал пам’ятника (рожевий граніт) було збережено.
Парк ім. Володі Дубініна було відкрито у 1967 р. в районі невеликого яру, малопридатного для житлової забудови, де раніше розташовувався літній табір заводу ДЗМО. 30 липня того ж року, рішенням міської влади, парку було присвоєно ім’я Володі Дубініна. Після відкриття пам’ятника В. Дубініну у листопаді 1967 р., біля нього було влаштовано «алею юних героїв», з портретами молодих людей, які загинули у роки німецько-радянської війни.
У 1970-ті роки була розбудована дитяча рекреаційна та дозвільна інфраструктура, яка занепала у 1990-ті роки. У 2017 році розпочато реконструкцію парку.