Особняк

Споруда Пам’ятки, складної конфігурації в плані, близької до прямокутної, загальною довжиною 22,6 м, шириною 20,0 м та висотою від 10.2 м до 12,1 м. Двоповерхова цегляна громадська будівля з підвалом та горищем, розташована на території громадської забудови в межах історичного ареалу «Центральний».

Побудована на початку 1910-х рр. (автор не відомий) як особняк лікаря, професора медицини, члена ради катеринославської «Просвіти» Роговича Миколи Опанасовича (1855-1913).

Рогович Микола Опанасович (10 грудня (за іншими документами 9 і 4 грудня) 1855, Прилуцький повіт, нині Чернігівської обл. – 17 червня 1013 за ст.ст., Зонбаден, Німеччина) – професор медицини, член ради Катеринославської «Просвіти», обраний на загальних зборах товариства 26 вересня 1911 року.

У 1880 році закінчив медичний факультет Київського університету зі ступенем лікаря. 29 листопада 1855 року медичним факультетом був удостоєний ступеня доктора медицини. До 1890 р. – приват-доцент Київського університету.

Переїжджає до м. Томськ, де 1 квітня 1890 р. затверджений на посаді екстраординарного професора по кафедрі хірургічної патології і хірургічної факультетської клініки. У 1891 – 1909 роках очолював хірургічну факультетську клініку з моменту її відкриття. У ній, одній з перших на території Російської імперії, були впроваджені асептика і антисептика. 2 жовтня 1907 року виключається з штату професорів Томського університету за вислугою років на пенсію. Після виходу у відставку (1909 р.) повертається до України. Другим шлюбом був одружений на дочці спадкового почесного громадянина – Єлизаветі Петрівні Гадаловій.

Купивши місце в Катеринославі, зводить тут власний особняк (нині Крутогірний узвіз, буд. 1).

На засіданні Катеринославської ученої комісії 14 листопада 1909 року був обраний членом Катеринославської ученої архівної комісії, за пропозицією Дмитра Яворницького. Затверджений членом Катеринославської “Просвіти” на загальних зборах товариства 26 вересня 1911 року.

Працював безоплатно (за власним бажанням) хірургом лікарні Червоного Хреста. Входив до складу міської комісії з питання про заходи боротьби з холерою.

У грудні 1911 року захворів за запалення легенів, через що ускладнився стан серця. Після трьох-чотирьох місяців хвороби, трохи одужавши, продав усе своє майно та виїхав за кордон на лікування та для подальшого проживання. Але стан здоров’я погіршувався, і вже у 1913 році Микола Опанасович помер (за матеріалами книги Діячі Січеславської “Просвіти” (1905 – 1921). Чабан М. П.)

У 1920-х – на початку 1930-х рр. використовувався як житловий. З 1932 р. будинок стає резиденцією перших секретарів Дніпропетровського обкому партії. До 1937 р. в ньому мешкав М. Хатаєвич. У 1941-1943 рр. використовувався під резиденцію штадскомісара, а з 1943 р. знов стає резиденцією перших секретарів. В свій час у ньому жили Л. Брежнєв, А. Кириленко, В. Щербицький та інші.

У 1956 р. будинок зайнято під дитячий садок № 49, який ліквідовано у 1996 р., з 1996 р. будинок не експлуатується. На початку 2000 рр. було проведено ремонтно-реставраційні роботи та роботи з реконструкції будівлі зі збільшенням площ підвального та другого поверхів.