Миколаївська церква в Кодаках

Існуючий охоронний номер

1078

Місцезнаходження

вул. Фортечна, 108, Новокодацький район, м. Дніпро

Дата утворення об’єкта культурної спадщини

1807 - 1811 рр., рек. - 1876 р.

Категорія

пам'ятка архітектури національного значення

Номер і дата рішення про взяття на облік

Постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 №442

Пам’ятка хрещата в плані з видовженою західною гілкою, однобана. Цегляна будівля церкви з цокольним поверхом та підвалом над частиною храму, дах двосхилий (над дзвіницею та барабаном – шатровий, з маківками на глухих барабанах), розташована на території громадської забудови.

Збудована в 1807-1811 рр. Пам’ятка складалась з двох розташованих поряд об’ємів – храму і дзвіниці. Цегляні споруди в стилі класицизму (ймовірно за проектом губернського архітектора М. П. Насєткіна) отримали дерев’яні завершення. Церква в плані мала вигляд рівностороннього хреста: зі сходу  півциркульна апсида з прибудованими об’ємами ризниці та паламарні, інші три рамена – однакові, прикрашені чотириколонними портиками з трикутними фронтонами. З заходу розташовувалась прямокутна в плані дзвіниця з двоколонними портиками.

В 1876 р. Пам’ятка отримала сучасний вигляд: над храмом (в єпархіальному стилі) було зведено цегляний барабан з шатром і маківкою, з заходу прибудовано цегляну 2-х ярусну дзвіницю, об’єм старої перебудували в притвор.

В 1912 р. по периметру ділянки Миколаївської церкви було зведено цегляну огорожу з металевими гратами та дві в’їзні брами з хвіртками (з заходу і півдня).

В 1933 р. храм було закрито: демонтовано хрести, іконостас, конфісковано церковне начиння, приміщення прилаштовано під склад боєприпасів.

Під час німецької окупації 1941-1943 рр. Пам’ятка майже не постраждала (було вибито шибки, стіни посічено уламками бомб та снарядів).  Сам храм було повернуто релігійній громаді, яка встановила новий іконостас, хрести та дзвони. «Актом обстеження пам’ятника архітектури» від 27.05.1949 р. було визначено, що будівля потребує капітального ремонту: реставрації штукатурки, карнизів, тяг, ліпнини, зовнішніх розписів, відновлення водостічних жолобів, фарбування покрівлі та будівлі. Під час проведення ремонтів в ризниці було розібрано одну стіну і влаштовано престол преподобного С. Саровського, частину дверних прорізів перетворено у віконні, влаштовано новий вхід з ґанком у паламарню.

В 2006 – 2008 рр. було проведено реконструкцію Пам’ятки: повністю замінено шатрові завершення; часткова заміна крокв та покрівлі; змінено ліпний декор, форму аттиків, глухих ліхтарів, маківок та хрестів; наново оштукатурено та пофарбовано фасади; зафарбовано зовнішні розписи; оновлено іконостас; наново розписані інтер’єри; встановлено металопластикові вікна; замінено металеве огородження ґанків, дзвіниці, паркану, в’їзні ворота та хвіртки; виконано благоустрій території. На даний час Пам’ятка використовується за призначенням, як культова споруда.