Курган № 10038-Дп

Археологічні пам’ятки – найчисленніший вид пам’яток культурної спадщини на території Дніпропетровської області, репрезентують найдавніший період в історії людства. Найбільш поширеним типом пам’яток археології, на території сучасної Дніпропетровщині, є кургани. Це пов’язано з тим, що область розташована в степовому поясі України, яка історично була зоною розселення народів, що використовували курганний обряд поховання.

Кургани –– це округлі чи овальні в плані земляні, кам’яні або комбіновані штучні могильні насипи, зведені над одним або декількома похованнями, якими давні народи, що мешкали на території нинішньої України увінчували пам’ять померлих.

Кожен курган є унікальною поховальною спорудою, яка має обов’язково дві частини: зовнішню або надземну, помітну на поверхні (насип), і внутрішню. Як зовнішнє, так і внутрішнє облаштування курганів дуже різноманітне і мають значні архітектурні відмінності. Параметри курганів можуть варіюватися в широкому діапазоні як відносно висоти, так і діаметра. Розміри курганного насипу та самої могили, а також її складність беззаперечно свідчили про соціальний статус похованого. Адже чим більше громада могла вкласти зусиль на побудову поховальної споруди, тим більший соціальний статус мав померлий.

Створення перших курганів почалось близько п’яти тисяч років тому, а період будівництва курганів та поховальної практики в курганах займає в часі більше чотири тисячі років.

Курган, що розташований за адресою: м. Дніпро, Амур-Нижньодніпровський район, Бєлградська, 67, виявлений археологом А. І. Приваловим у 1965 р.

Поодинокий курган, знаходиться на кладовищі. Насип сигментоподібної форми, поверхня – задернована. На кургані розташовані поховання ХХ ст. Розміри насипу: висота–3,5 м, діаметр–38 м. Умовна дата утворення кургану – ІІІ–І тис. до н. е.