Місцезнаходження
м. Дніпро, Самарський район, північно-західна частина Ігренського півострова, із заходу на схід від берега р. Дніпро до траси, що з’єднує ж/м «Сонячний» та ж/м «Придніпровськ» (вул. Гаванська); з півночі на південь від колишнього сел. Стара Ігрень (вул. Дежньова) до території Дніпропетровського геріатричного пансіонатуДата утворення об’єкта культурної спадщини
VІІ тис. до н.е. – ХVІІІ ст.Категорія
пам’ятка археології місцевого значенняНомер і дата рішення про взяття на облік
створена рішенням Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 24.11.1988 р №447, рішенням Дніпропетровського міськвиконкому від 04.03.1991 р. №151Сучасний Ігренський (Огринський) півострів, розташований на лівому березі р. Дніпро, у гирлі його лівої притоки р. Самара, у давнину являв собою великий острів. З півночі цей острів омивала р. Самара, з заходу і півдня – р. Дніпро. Зі сходу, його відокремлювало від лівого берега р. Дніпро, широка долина – давнє русло протоки р. Самара – р. Шиянка. Після спорудження у 1954 р. Придніпровської ТЕС через долину р. Шиянка було прокладено дві потужні дамби, що з’єднали Ігренський острів з материком у його північній та південно-східній частині та перетворили його на півострів.
Геологічна будова Ігренського півострова типова для Дніпровських островів. Сприятливе для життя природно-географічне середовище цієї місцевості стало головною причиною появи тут людини вже у добу палеоліту – близько 40 тисяч років тому. Всього на Ігренському півострові у різні роки було виявлено понад 20 пам’яток археології, серед яких – поселення і могильники кам’яної доби (палеоліту, мезоліту, неоліту), енеоліту та доби бронзи, середньовіччя та ХVІІ–ХVІІІ ст.
Особливою насиченістю пам’ятками археології, основною з яких є багатошарове поселення Ігрень-8 («Ігренська стоянка-VIII» охоронний № 1417), відзначається північно-західна частина Ігренського півостова.
Стратиграфічні дані та археологічні знахідки свідчать про існування одного великого багатошарового поселення, нижня хронологічна межа якого може бути визначена часом доби ранньої бронзи, а верхня ХVIII ст.
На сьогодні в межах Ігреньської заповідної території зберіглося 6 пам’яток археології: «Ігренська стоянка-VIII» (охоронний №1417), «Могильник доби ранньої бронзи III–II тис. до н.е.» (охоронний № 1429), «Поселення» (охоронний № 1418), «Поселення епохи неоліту» (Ігрень-5), «Кладовище ХVIII – поч. ХХ ст.» та так званий «Вал Української укріпленої лінії ХVIII ст.» – фрагмент оборонного валу фортифікаційної споруди ХVIII ст. «Усть-Самарського ретраншементу», розташований на о. Мийка.
