Існуючий охоронний номер
1417Місцезнаходження
м. Дніпро, Самарський район, північно-західна частина Ігренського півострова, колишнє сел. Стара Ігрень, за 0,1 км на південь від вул. Дежньова, на березі р. Самара. В межах Ігренської заповідної території.Дата утворення об’єкта культурної спадщини
VІІ - ІІ тис. до н.е., ХІІ - ХІІІ ст.Категорія
пам’ятка археології місцевого значенняНомер і дата рішення про взяття на облік
Рішення Дніпропетровського облвиконкому від 08.09.1970 р. № 618Поселення Ігрень-VIII виявлено у 1932 р. загоном Дніпрогесівської експедиції під керівництвом археолога М.О. Міллера. Розвідки та часткові дослідження культурного шару здійснювалися археологами А.В. Добровольським (1945 – 1946 р.), Д.Я. Телегіним (1973 – 1976, 1978, 1982, 1986, 1988, 1991 рр.), В.А. Ромашко (1982, 2007 рр.), Д.Л. Тесленко (2017 р.). Знаходиться на краю тераси берега Ігренського півострова.
Сприятливе для життя природно-географічне середовище Ігренського півострова являлося головною причиною появи тут людини вже у добу палеоліту – близько 40 тисяч років тому.
Ділянка культурного шару багатошарового поселення Ігрень-VIII складається з культурних нашарувань доби мезоліту, неоліту, енеоліту, бронзи (VІІ–II тис. до н. е.) та періоду Київської Русі (XII–XIII ст.).
В мезолітичному шарі поселенні Ігрень-8 досліджено 11 жител. Вони розміщувалися вздовж берега р. Самара протягом близько 600 м. Житла мезолітичного часу являли собою напівземлянкові споруди округлої форми. Їх долівка опускалася в ґрунт на глибину до 1 м. Наземна частина жител, мала конічну форму. Каркас споруджувався із жердин та перекривався очеретом. У заповненнях жител та в їх найближчому оточенні виявлено більше 2000 знарядь з кременю, їх заготовок, а також відходів крем’яного виробництва. Окрім виробів з кременя у культурному шарі поселення виявлено близько 200 виробів з інших порід каменю. Зокрема це гранітні диски, що використовувалися як ручні лопаточки для копання землі та абразивні плитки з пісковику. Знайдено також кілька відбійників із кварциту та 3 (один цілий і два в уламках) так званих «човників» виготовлених із талькового сланцю.
Значна глибина залягання культурного шару заповнення ігренських мезолітичних землянок сприяла досить добрій збереженості виробів із рогу та кістки тварин. До складу колекції входять такі знаряддя як сокири-тесла, шила-проколки, лопаточки, ножі, лощила, гарпун, рибальський гачок, вістря дротиків з пазами для крем’яних вкладишів, вістря стріл тощо. Дуже рідкісною є знахідка фрагменту кістяної шевської голки з вушком для нитки чи сухожилля. Всього на поселенні виявлено понад 150 знарядь (більшість в уламках) виготовлених з кістки та рогу.
