Громадський будинок

Існуючий охоронний номер

3

Місцезнаходження

вул. Січових стрільців, буд. 5, Шевченківський район, м. Дніпро

Дата утворення об’єкта культурної спадщини

побудова - 1892 р., реконстр. - 1910 р.

Категорія

пам'ятка архітектури місцевого значення

Номер і дата рішення про взяття на облік

Розпорядження Голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 12.04.1996 №158-р

Пам’ятка розміщується на ділянці по вул. Січових стрільців. Будівля в плані має ускладнену, в цілому, «Г» – подібну форму. Головний фасад розташований по червоній лінії вулиці. Цегляна громадська будівля висотою 2 поверхів з горищем і невеликим підвалом, розташована на огородженій території багатоквартирної житлової забудови в межах Центрального історичного ареалу.

Пам’ятку збудовано в 1892 р. як двох поверховий прибутковий будинок з дворовим флігелем. В приміщеннях по червоній лінії розташовувалися магазини, фотографія А. В. Вітліна, товариство «Культура», у дворі та на 2-му поверсі – квартири. В 1910 р. новий власник  «Катеринославське 2-е товариство взаємного кредиту» істотно перебудовує корпус по червоній лінії під нові функції: на 2-му поверсі влаштовується велика операційна зала і службові кабінети, на 1-му поверсі – парадний вестибюль і сходи. Новий головний фасад отримав еклектичне рішення з включенням неоренесансних елементів, центральну частину було виділено підвищеним об’ємом з чотирма високими вікнами, аттиком і фронтоном. Після встановлення в місті радянської влади Пам’ятка була націоналізована і використовувалась під громадські установи: клуб радторгслужбовців «До комунізму», Губернській відділ праці, філіал інституту «Діпромісто».

Під час військових дій 1941-1943 рр. Пам’ятка не постраждала. В післявоєнний час будівлю було передано під клуб МДБ, актову залу періодично використовували для засідань міськради та Жовтневої райради, пізніше споруду передали МВС під будинок культури.

На поч. 1970-х рр. було проведено реконструкцію Пам’ятки: до дворового фасаду прибудовано два об’єми зі сходовими клітинами та котельню, на головному фасаді – скляний тамбур входу, в приміщеннях створено музей, бібліотеку, більярдну, буфет і інше.

В 1990 – поч. 2000-і рр. було розроблено проєкти реконструкції головного фасаду та актової зали. Під час проведення підготовчих робіт більшу частину зовнішнього та внутрішнього декору було збито. В подальшому через припинення фінансування будівельні роботи було зупинені, а сама Пам’ятка в 2009 р. перейшла іншому власнику.