«Готель «Лондон»

Чотирьохповерхова цегляна будівля з горищем та підвалом, розташована на території багатоквартирної житлової забудови і головним фасадом виходить на вул. Воскресенську.

Наприкінці 1890-х рр. ділянку, на якій нині розташована Пам’ятка купив інженер-технолог І. Є. Бродський. Майже відразу почалося будівництво великого прибуткового буднику, який складався з 4 корпусів, які утворювали прямокутний внутрішній двір. Головним замовником корпусу, який виходив на вул. Воскресенську, був клуб Катеринославського Громадського зібрання. На 2 і 3 поверхах розмістилися концертна зала, ресторан, гостинні та ігрові зали. Завершений в 1902 р. головний фасад отримав еклектичне рішення з використанням ренесансних та барокових елементів декору (скульптури, барельєфи, маскарони, картуші, розписи). Завершували загальну композицію два фланкуючі триярусні фронтони мансардного поверху. Перший поверх з великими вітринами займали магазини та пивниця заводу Ф. Ф. Боте. В дворових корпусах розмістилися квартири та контори (найбільшою була контора власника будинку – «Південне центральне каналізаційне бюро І.Є. Бродського і Ко»). Після закінчення оренди, приміщення  Громадського зібрання в 1912 р. було переплановано під готель 1-го класу «Лондон».

В грудні 1919 р. готель було націоналізовано, а в приміщеннях розмістився Військово-Революційний комітет. З 1922 р. розпочав роботу готель «Червона» на 78 номерів, який працював і під час окупації 1941 – 1943 рр. Під час звільнення міста, корпуси Пам’ятки повністю вигоріли, на головному фасаді було зруйновано частину фронтонів і декору, сильно постраждали стіни дворового корпусу.

В 1946 р. частину відбудованих приміщень Пам’ятки була зайнято артіллю «Металоуніверсал». В 1948 р. будівлю для відбудови було передано інституту «Укрдіпромез». Проект реконструкції було розроблено арх. М. Б. Шнеєрсоном. Під час відбудови головний корпус частково втратив первісне оздоблення (розібрано фронтони, цегляний декор 1 поверху було заштукатурено і нанесено рустування, зафарбовано розписи в картушах і т.д.), над ним і крилами надбудовано 4 поверх, дворовий корпус майже повністю розібрано, а збережені стіни використані для продовження лівого крила (фасад нової 3-х поверхової добудови виконано в стилістиці дворових фасадів). В 1949 р. крім інституту в Пам’ятці розмістилися приміщення «Побутремонту», на першому поверсі – кафе «Червоний мак». Планувально поверхи, а також підвал і горище було з’єднано з приміщеннями прилеглих до Пам’ятки будівель №8 та №12. В сер. 1960-х рр.  звільнені «Укрдіпромезом» приміщення були зайняті Райкомунгоспом та Райжитлоуправління Кіровського району та обласним агентством «Союздруку». З 1970-х рр. районні служби було змінено міською прокуратурою. Кафе, перебудоване в ресторан «Театральний», припинило своє існування у 1990-і роки. Нині більшість приміщень Пам’ятки здається в оренду під офіси та торгівлю.