Гірничий інститут, в якому працювали видатні російські та радянські вчені

Гірничий інститут, в якому працювали видатні російські та радянські вчені: Павлов Михайло Олександрович, Терпигорєв Олександр Митрофанович, Лєбєдєв Микола Іосифович, Писаржевський Лев Володимирович, Динник Олександр Миколайович, Нікітін Василь Петрович, Шевяков Лев Дмитрович, Протод’яконов Михайло Михайлович, Маковський Володимир Матвійович, Рубін Павло Германович, Федоров Михайло Михайлович та виступав на зустрічі зі студентами 5 березня 1928 р. російський радянський поет Маяковський Володимир Володимирович

Пам’ятка у вигляді трьох гранітних пілонів трикутного перерізу висотою 3,15 м, на яких викарбувані по чотири меморіальні дошки, що знаходяться на майданчику складної конфігурації в плані, загальним розміром 13,0 х 7,4 м, який викладений гранітною плиткою. Розташована вздовж фасаду будівлі Гірничого інституту, що є пам’яткою архітектури національного значення, охоронний № 1065 (Постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 442).

Павлов Михайло Олександрович (1863 – 1958) – видатний металург, академік АН СРСР, викладав у Катеринославському вищому Гірничому училищі з 1900 по 1903 рр.

Терпигорєв Олександр Митрофанович (1873 – 1959) – вчений у галузі гірничої справи, професор з 1906 р., дійсний член АН СРСР, викладав у Катеринославському вищому Гірничому училищі (Гірничому інституті) з 1900 по 1922 рр.

Лебедєв Микола Йосипович (1863 – 1931) – видатний український геолог, засновник наукової школи стратиграфії Донбасу. З 1901 р. викладав у вищому Гірничому училищі, з 1908 р. був його директором. У 1912, після перетворення училища в Катеринославський гірничий інститут Імператора Петра Великого (нині – Дніпровська політехніка) став його першим ректором; завідував кафедрою історичної геології та палеонтології (1901-1931). Очолював Гірничий інститут до 1924 (з перервою в 1919-1921).

Писаржевський Лев Володимирович (1874-1938) – видатний вчений у галузі фізичної хімії, доктор хімічних наук, дійсний член академії наук УРСР (1925 рік) та академії наук СРСР (1930). З 1913 р. – професор Гірничого училища в Катеринославі. 1924 – 1926 рр. – ректор Гірничого інституту, де у 1925 р. за ініціативою вченого було створено хіміко-технологічне відділення, яке з 1928 р. перетворено на окремий факультет, який у 1930 р. реорганізований у самостійний Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут. Ще у 1922 р., на базі Гірничого інституту Л. В. Писаржевський створив науково-дослідницьку кафедру електронної хімії, яку в 1927 р. було перетворено на інститут фізичної хімії, що з 1934 року став інститутом АН УРСР, якому у 1938 р. було присвоєне ім’я засновника.

Динник Олександр Миколайович (1876-1950) – український вчений у галузі механіки та теорії пружності, засновник наукової школи з теорії пружності в Україні. Академік АН УРСР (1929), академік АН СРСР (1946). В 1913 – 1930 роках працював у Гірничому інституті.

Нікітін Василь Петрович (1893-1956) – вчений в галузі електротехніки, зварювання та електромеханіки. Доктор технічних наук, професор, академік АН СРСР. Працював у Гірничому інституті з 1920 по 1929 рр.

Шевяков Лев Дмитрович (1889-1963) – видатний вчений в галузі гірничої справи, академік АН СРСР. Працював у Гірничому інституті з 1912 по 1928 рр.

Протод’яконов Михайло Михайлович (1874-1930) – вчений у галузі гірничої справи, професор, творець шкали відносної твердості гірських порід. З 1904 по 1914 рр. викладав у Катеринославському Вищому Гірничому училищі (Гірничому інституті).

Маковський Володимир Матвійович (1870-1941) – український вчений в галузі гірничої механіки, доктор технічних наук, професор. Творець наукової школи газотурбобудівництва. В 1904 – 1930 роках працював у Гірничому інституті.

Рубін Павло Германович (1874-1960) – український вчений металург, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР. В Гірничому училищі (інституті) працював у 1906 – 1931 рр.

Федоров Михайло Михайлович (1867-1945) – учений у галузі гірничої механіки, дійсний член АН УРСР, академік АН УРСР. В Гірничому училищі (інституті) працював у 1906 – 1919 рр.

Маяковський Володимир Володимирович (1893-1930) – російський радянський поет, публіцист, драматург та громадський діяч. – 5 березня 1928 р. виступав у Гірничому інституті на зустрічі зі студентами.

Пам’ятка споруджена у 1967 р., скульптори В. І. Щедрова, Д. Г. Сова та Л. Г. Жуковська, архітектор В. Є. Горбоносов. Реконструйована в 1976 р.