Дитяча лікарня

Існуючий охоронний номер

118

Місцезнаходження

просп. Лесі Українки, 26, Чечелівський район, м. Дніпро

Дата утворення об’єкта культурної спадщини

1912 - 1913 рр.

Категорія

пам'ятка архітектури місцевого значення

Номер і дата рішення про взяття на облік

Розпорядження Голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 12.04.1996 №158-р

Пам’ятка, в плані має «Ш» – подібну форму, головним фасадом виходить на просп. Пушкіна.

Двоповерхова цегляна громадська будівля, з підвальними приміщеннями та горищем, розташована на огородженій території громадської забудови в межах Центрального історичного ареалу. До дворового фасаду лівого крила Пам’ятки примикає 4-х поверховий корпус лікарні. Головний фасад симетричний, має еклектичне рішення з використанням елементів ренесансу. Виконано у лицьовій силікатній (шлаковій) цеглі із ліпними вставками. Бічні та дворовий фасади мають більш раціональне рішення.

Проєкт Пам’ятки розроблено архітектором Д. С. Скоробогатовим в складі великого громадського комплексу (дитяча лікарня, амбулаторія, богадільня та початкове училище). Замовником виступив купець першої гільдії та відомий благодійник Іван Алексєєнко. Будівництво лікарні велось в 1912 – 1913 рр. будівельний підрядником Ф. А. Шефтелем.

«Міську безкоштовну дитячу лікарню ім. І.М. Алексєєнко» було урочисто відкрито 13 травня 1913 р. Новий заклад на 50 ліжок мав водопровід, каналізацію, водяне опалення, електричне освітлення і найсучасніше медичне обладнання (операційна, рентген-кабінет і т.д.).

14 листопада 1914 р. лікарню було переобладнано під 1-й шпиталь Союзу Міст на 220 поранених. В роки громадянської війни корпус лікарні було розграбовано та частково зруйновано.

У середині 1920-х років заклад було відновлено як базовий при інституті Охорони матері та дитини. В 1924 – 1930 рр. у лікарні працював професор Михайло Федорович Руднєв (1874-1930 рр.). При ньому було відновлено головний корпус, відкрито першу у місті молочну кухню, розроблено проект розбудови лікарні. У 1931 — 1932 роках до лікарні було прибудовано чотириповерховий корпус, що збільшило кількість ліжок до 125, у самій Пам’ятці було проведено капітальний ремонт (заміна системи опалення, водогону і каналізації).

Під час німецької окупації будівля зазнала руйнувань і після капремонту в 1942 р. тут розмістилася Українська частина Управління залізниці, військовий шпиталь, залізнична поліклініка, дитяча лікарня і садок. Після боїв в 1943 р. будівлю знову відновили під розміщення Управління Сталінської залізниці, яке виїхало з лікарні лише у 1945 році.

Після закінчення війни в будівлі Пам’ятки проводилися лише поточні ремонти (заміна покрівлі, системи опалення, незначне перепланування і т.д.). У 1970 році, за рішенням Міністерства охорони здоров’я УРСР, лікарні було присвоєно назву «імені професора Михайла Федоровича Руднєва». В цьому ж році на головному фасаді було встановлено меморіальну дошку (мармур, 0,8 х 0,65 м, арх. Л.Н. Бєкєтов).

В 2017 р. було замінено шиферну покрівлю на металеву фальцеву, влаштовано нові водостічні труби, фасади пофарбовано.