«Будинок житловий»

В 1907 р. Міська Дума прийняла рішення про забудову Архієрейської площі, і вже в 1908 році відбулися торги на нарізані земельні ділянки. Цього ж року кутова ділянка була продана колезькому секретарю Семену Івановичу Краснокутському. Ділянка мала стандартний розмір, як для нового району. Але будівництво він так і не розпочав, перепродавши у 1910 році порожню ділянку статському раднику Миколаю Самсоновичу Папчинському. Будівництво велось в рекордно низькі строки, бо в цьому ж 1910 році воно було завершено. Головний будинок мав два з половиною поверхи та невелику мансарду. На першому поверсі розміщувалась квартира в сім кімнат, на другому – в шість кімнат. У підвалі знаходилась кухня, двірницька, пральня, льох та котельня центрального опалення. Невелика кімната та кухня знаходились в мансардному поверсі. Крім того, на ділянці знаходився кам’яний сарай із сіновалом та льохом.

Ще до звершення будівництва, було прийнято рішення про здачу будинку в оренду Вчительському інституту. Саме тому будівля, маючи багате зовнішнє оздоблення, майже не отримала відповідного внутрішнього.

Орендувавши будівлю на три роки, Вчительський інститут покинув її у чітко встановлений термін – у 1913 році. В подальшому будівля використовувалась як житловий будинок. До громадянської війни тут було 2 квартири, а з 1920-х років в будівлі розмістився житловий кооператив одного з ВУЗів і квартир стало набагато більше. У 1971 році в будівлі відбувся капітальний ремонт, її було переплановано, зроблено невеликі прибудови (вбиральня та кухня). До початку 1990-х років, будівля налічувала 14 житлових квартир.

Цінні елементи.

Конструкції.

• Еркер.

Створено: 1910 р.
Конструкції: цегла, граніт. Еклектика.
Капітальний кутовий еркер створено при побудові будинку. Його особливістю є використання в кронштейнах великих гранітних блоків.

• Шатрові завершення.

Створено: 1910 р.
Конструкції: дерево.
Покриття: квадратні листи металу «під луску» (нерельєфне). Еклектика.
Збережено всі три первісних шатра: над еркером у кутовій частині (№ 1); над ризалітом у правій частині фасаду по вулиці Д. Донцова (№ 2); у кутовій частині будинку за ризалітом (№ 3). Шатра № 1 та № 2 зберегли первісне покриття, дерев’яні та металеві опоряджувальні елементи. Шатро № 3 отримало нове покриття з листового металу під час одного з ремонтів ХХ ст., але зберегло дерев’яний конструктивно-декоративний елемент на даху переломі.

Фасади.

• Вікно слухове.

Створено: 1910 р.
Виконано: дерево. Еклектика.
Слухове вікно повністю зберегло дерев’яну конструкцію, маючи незначні втрати лише у декоративних елементах.

• Двері вхідні.

Створено: 1910 р.
Виконано: дерево. Еклектика.

• Декоративна решітка по гребню даху.

Створено: 1910 р.
Виконано: метал. Еклектика.
Розміщено на шатрі № 2.

• Огородження балконів.

Створено: 1910 р.
Виконано: цемент (?). Еклектика
Фігурні литі балясини первісного огородження усіх балконів і терас демонтовано при заміні балконів у 1960-1970-х рр.

• Огородження даху

Створено: 1910 р.
Виконано: метал. Еклектика.
Повністю втрачено під час ремонтів даху, до 1980-х рр.

Благоустрій.

• Брама

Встановлено наприкінці 1990-х рр.
Метал. Модерн.
Для створення брами використано елементи секцій огорожі, яка встановлювалась на ділянці наприкінці 1990-х рр. Конструкції з нового металу.

• Огорожа первісна.

Створено: 1910 р.
Заповнення – решітки із сітки рабиця у металевій рамі. Встановлено на цегляних стовпах. Раціоналізм.
Повністю демонтовано до 1980-х рр.

• Огорожа сучасна.

Встановлено наприкінці 1990-х рр.
Секції: метал. Модерн.
Стійки: метал. Без ознак стилю.
Цоколь: мурований з цегли.
Вісім секцій огорожі перенесено, вірогідно, із ліквідованої огорожі шкільної будівлі по вулиці Шевченка, 8. Первісно належали до виконаної на початку ХХ ст. нової огорожі Преображенського собору.

Рекомендації стосовно поводження із цінними елементами. 

Збереження на місці розташування.
Підтримуючий ремонт та реставрація.
В разі неможливості, через технічний стан, збереження автентичних секцій – заміна на аналогічні виконані із дотриманням малюнку та технології виконання.
Може бути використана у якості аналога при реконструкції (реставрації) на об’єктах зведених у 1890 – 1900-х рр.