Будинок, у якому жив А. Ф. Кащенко

Існуючий охоронний номер

б/н

Місцезнаходження

вул. Писаржевського, буд. 24, Соборний р-н, м. Дніпро

Дата утворення об’єкта культурної спадщини

Будинок: 1912 - 1913 роки; роки проживання А. Ф. Кащенка: 1916 - 1921 роки

Категорія

щойно виявлений об'єкт культурної спадщини

Номер і дата рішення про взяття на облік

Розпорядження Голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 29.11.2021 № Р-947/0/3-21

Будинок триповерховий з підвальним поверхом. Побудовано у 1912 – 1913 роках, як прибутковий будинок Надії Василівни Воєводіної. Архітектор невідомий.

З 1916 по 1921 року у будинку проживав Кащенко Адріан Феофанович (1858 – 1921), письменник, громадський діяч.

У середині 1910-х років у будинку проживав Танатар Йосиф (Юсуф) Ісаакович (1880 – 1961), випускник Катеринославського вищого гірничого училища (1903), доктор філософії (1911), професор Катеринославського гірничого інституту (1914), завідувач кафедри геології розвідки покладів корисних копалин Катеринославського (Дніпропетровського) гірничого інституту (1914 – 1958).

У середині 1920-х років у будинку проживав Тростянецький Мойсей Маркович, доктор медичних наук, професор, ректор Дніпропетровського медичного інституту (1936 – 1947).

У 2008 році на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку на честь проживання у ньому А. Ф. Кащенка. Скульптор О. Бородай.

 

Кащенко Адріан Феофанович (19.09. (01.10.) 1858, хутір Веселий, Лукашівської волості, Олександрівського повіту, Катеринославської губернії – 29.03.1921, м. Катеринослав), видатний український письменник, публіцист і громадський діяч. Навчався у Катеринославській чоловічій гімназії. У 1884 році поступив на службу молодшим контролером у Державний контроль Катерининської залізниці. У 1900 – на початку 1910-х років за призначеннями по службі працює у Москві, Пермі, Петербурзі та Туапсе. У 1914 році отримує призначення начальника Державного контролю Катерининської залізниці у Катеринославі.

З 1890 року співпрацює з Катеринославською комісією народних читань. У Петербурзі виступає одним із провідних організаторів роботи «Громади». У 1914 – 1915 роках, заступник голови товариства «Просвіта» у Катеринославі. У 1917 – 1919 роках заснував і утримував власним коштом «Українське видавництво А. Кащенка у Катеринославі» («Українське товариство у Січеславі»).

У 1883 році видає перше оповідання в жанрі народного українського анекдоту. До його творчого спадку належить вірші, кілька сотень статей, оповідань та нарисів, кілька п’єс, повісті: «На руїнах Січі» (1907), «Зоряно» (1908), «Над Кодацьким порогом» (1913), «Під Корсунем» (1913), «Зруйноване гніздо» (1914).

Похований на Севастопольському цвинтарі.