Існуючий охоронний номер
30-ДпМісцезнаходження
вул. Воскресенська, 13, Шевченківський районДата утворення об’єкта культурної спадщини
1912 р.Категорія
пам'ятка архітектури місцевого значенняНомер і дата рішення про взяття на облік
Наказ Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010 № 1266/0/16-10Збудований за проектом архітектора Віктора Абрамовича Естеровича, під будинок для Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку. Відкрито у місті цей банк було на десять років раніше, але лише у 1909 р. Рада Катеринославського відділення прийняла рішення про побудову власного будинку.
У грудні 1911 р. найкраща будівельна контора міста Івана Майданського завершує основні роботи. 28 грудня до будинку переїжджає Катеринославське відділення Головного страхового товариства «Росія», сам банк ще деякий час розташовувався в старому приміщенні, у будинку Бабушкіна по Проспекту. Тільки 4 лютого 1912 р. новий будинок урочисто освятили і банк розпочав в ньому свою роботу.
В його підвалі розташовувались сейфи, на 1-му поверсі – кабінет директора з приймальнею, вестибюлі, операційна зала. Також по Проспекту розміщувались чотири торговельних приміщення, а по вул. Клубній великий блок з окремим входом здавався в найм. На 2-му поверсі знаходились бухгалтерія та рахівники, зала засідань, обліковий комітет і приміщення страхового товариства «Росія».
У грудні 1917 р. банк націоналізували, але наступний рік пройшов для нього достатньо спокійно.
Лише у 1919 р. приміщення було розгромлено, сейфи зірвано, меблі та цінні папери спалено у «буржуйках» мешканців міста. 28 лютого 1922 р. остаточно встановлена влада відкриває відбудований банк за проектом О. Л. Красносельського з підрядником Делантом. У ньому розмістилось Катеринославське губернське відділення Держбанку. Магазини залишились на місці, а в корпусі по вул. Клубній відкрились відділення «Українбанку» та Губсорабкооп.
На 1930 р. Держбанк перетворився у єдиний банк держави, магазини та квартири керівництва, а також інші організації з будинку було усунуто.
В жовтні 1943 р. зазнала часткових руйнувань. Відновлена у 1949 р. Протягом 1960 – 1970-х років було виконано кілька ремонтів, які супроводжувалися обмеженими змінами основних приміщень та фасадів будівлі.
У 2006 р. було завершено роботи з підсилення фундаментів та улаштування прибудови з боку двору, реставрації фасадів і головних приміщень будівлі. За часи існування функціональне призначення Пам’ятки не змінювалось.