Брянська (Миколаївська) церква (Дніпропетровський будинок органної та камерної музики)

Пам’ятка симетрична, хрещата в плані, п’ятибана, з 3-х ярусною дзвіницею над притвором. Будівля цегляна, дах багатосхилий та двосхилий, над дзвіницею і верхами куполи з маківками. Розташована на території громадської забудови.

Пам’ятку було збудовано в 1913 – 1915 рр. за проектом інженера-архітектора Г. І. Туровця в стилі еклектики з елементами неокласицизму, бароко та модерну. В створенні храму приймали участь: голова правління Брянського товариства М. М. Кокшаров, арх. – худ. Є. О. Константинович (інтер’єр, іконостас), інж. С. М. Гудков, ск. О. І. Якобс (ліпний декор), худ. М. Ф. Іванов (розписи), майстерня П. С. Абросімова (столярні роботи). Переважну частину коштів на церкву – пам’ятник (присвячений 300-річчю будинку Романових) надав Олександрівський південно-російський завод Брянського товариства. Пам’ятка була розрахована 800 – 1000 парафіян, оснащена паро-водяним опаленням, вентиляцією, електричним освітленням та годинником.

В 1929 р. храм було закрито (знято дзвони та хрести, збито релігійні написи на фасадах, демонтовано церковне начиння, зафарбовано внутрішні розписи, встановлено зірку на дзвіницю, пізніше було демонтовано первісний купол дзвіниці та влаштовано новий плаский).

На кінець 1932 р. в покинутих приміщеннях було відкрито виставку зразків продукції металургійного заводу ім. Петровського, проте вже через рік Пам’ятку було передано заводському Будинку піонерів та школярів під дитячу технічну станцію.

З 1941 по 1961 роки церкву було повернуто релігійній громаді. Під час бойових дій будівля майже не постраждала (було вибито шибки, частково втрачено дах над вівтарною частиною). На початку 1960-х рр. Пам’ятку було переплановано під Дитячу спортивну школу №4: до притвору прибудовано об’єм з адміністративними приміщеннями, роздягальнями, душовими, санвузлами, збудовано підвальну котельню з димарем, змонтовано нові інженерні комунікації.  Проте в 1970-і рр. будівля вже потребувала капітального ремонту, тому її було передано на баланс Ремонтно-будівельному управлінню (склад будматеріалів).

В 1980 – 1986 рр. за проєктом реставрації (арх. Л. Г. Попов) було виконано роботи з прилаштування Пам’ятки під зал органної музики на 250 слухачів. Під час реставрації було демонтовано всі прибудови, влаштовано залізобетонні перекриття над новоствореним підвалом (тут розмістилися вхідні вестибюлі, фойє, гардероб, буфет), в кутових баштах розміщено сходи та  вентиляційні камери, відновлено покрівлю, куполи, хрести, ліпний декор, встановлено нові двері та вікна, на схід від Пам’ятки побудовано підземний санітарно-технічний блок з двома входами. Внутрішні приміщення було переплановано під нові функції: в вівтарній частині збудовано сцену і встановлено орган, влаштовано артистичні, кімнату гостей, підсобні приміщення, гвинтові сходові клітини, в центральній частині розміщено глядацьку залу з балконом, вікна прикрашено вітражами, стіни та склепіння – розписами на музичну тему. Територію навколо Пам’ятки було упорядковано (встановлено нову ґратчасту огорожу, з заходу збудовано декоративну стінку з бюстами композиторів, підпірні стінки облицьовано гранітом, влаштовано освітлення та озеленення).

В 2011 р. будівлю храму було передано релігійній громаді, яка перепланувала частину підвальних приміщень під православний храм. Інша (більша) частина Пам’ятки використовується як «Будинок органної та камерної музики».