Благовіщенська (Олександра Невського) церква

Існуючий охоронний номер

119

Місцезнаходження

вул. Робоча, 3-Б, Чечелівський район, м. Дніпро

Дата утворення об’єкта культурної спадщини

1896-1898 рр.

Категорія

пам'ятка архітектури місцевого значення

Номер і дата рішення про взяття на облік

Розпорядження Голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 12.04.1996 №158-р

Пам’ятка хрещата в плані, однобана, над притвором 2-х ярусна дзвіниця. Цегляна будівля церкви трьохпрестольна, дах вальмовий (над дзвіницею – шатровий, над барабаном – купол), розташована на території громадської забудови.

Пам’ятку було збудовано в 1896-1898 рр. за проектом єпархіального архітектора О. Н. Петровецького в єпархіальному стилі з елементами псевдоросійського стилю. Найбільшу частку коштів на храм було надано купцем 1-ї гільдії Я. М. Михайличенко.

В 1934 р. радянською владою храм було закрито, приміщення планувалося передати під дитячій клуб залізниці. Проте в Пам’ятку в’їхав ветеринарний склад. Під час пристосування будівлі під нові функції було розібрано дзвіницю та купол, над ними влаштовано новий дах, центральне приміщення розділено на два поверхи, пробиті нові вікна на 2 і 3 поверхах, первісні віконні прорізи частково закладені, декор частково збито. З цегли дзвіниці було зведено капітальну огорожу.

Під час німецької окупації 1941 – 1943 рр. храм повернули релігійній громаді, було розроблено проект відбудови (арх. В. В. Самодрига) та розпочато демонтажні роботи. Після визволення міста силами громади вдалось відновити лише центральний вівтар.

Процес капітальної реконструкції Пам’ятки відновився вже за проектом архітектора С. Щукіна (1949 р.): було повністю демонтовано перекриття 2-го поверху, збудовано новий дах та купол над барабаном, відновлено первісні віконні прорізи та частково декор, через брак коштів зведення дзвіниці відклали. Основні роботи було закінчено в 1958 р. встановленням нового іконостасу, ікон та розписів роботи худ. В. Чугаєва, але загальне відновлення продовжувалося до 1964 р.

З 1994 р. ділянку навколо Пам’ятки і всі надвірні будівлі було повернуто релігійній громаді. Протягом 25 років проводились поточні ремонти та роботи з опорядження фасадів (перефарбування фасадів, заміна вікон та дверей, покрівлі на куполі та встановлення нової маківки і інше). В 2020 р. було проведено реставрацію в частині відновлення дзвіниці (арх. В.І. Кудлай): на другому ярусі закладено прямокутні вікна, зроблено з/б перекриття, відновлено декор, збудовано 3-й ярус з мансардним приміщенням в шатрі, встановлено позолочені маківки.

На даний час Пам’ятка використовується за призначенням.